Закон про мовну політику: і опозиція, і влада налаштовані рішуче

У вівторок, 5 червня, Верховна Рада ухвалила контраверсійний законопроект "Про засади мовної політики" в першому читанні. Втім, певності щодо його подальшої долі у експертів немає.

Парламент ухвалив законопроект з другої спроби. Перша, 24 травня, завершилася бійкою, і засідання Верховної Ради було закрите.

Автори законопроекту, депутати фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, наполягають на тому, що він не обмежує українську мову як державну, а натомість захищає права меншин, які проживають на території України.

Опоненти доводять, що законопроект фактично надає російській статус другої державної мови.

І противники, і критики законопроекту провели у вівторок в центрі Києва мітинги, які закінчилися сутичками. Попри бурхливі пристрасті навколо законопроекту та наполегливе його просування Партією регіонів, певності, якою буде його подальша доля, в експертів немає.

Камінь спотикання

У Партії регіонів ухвалення законопроекту вітають та наголошують, що він припинить усі багаторічні спекуляції щодо мовного питання в Україні. Водночас, як заявив на брифінгу депутат від Партії регіонів та один з авторів документу Вадим Колесніченко, його фракція пропонує обговорити документ на "національному круглому столі" із представниками ЗМІ.

Крім того, як передає агенція "Інтерфакс", пан Колесніченко також сказав, що під час підготовки до другого читання будуть внесені всі пропозиції та зауваження, які будуть висловлені до документу.

Запровадження російської мови як другої державної було серед передвиборчих обіцянок і Партії регіонів, і президента Віктора Януковича. Сергій Ківалов, співавтор законопроекту, висловив у вівторок впевненість, що документ буде ухвалений в цілому: "Прийняли в першому читанні, приймемо і в цілому".

Опозиція, яка виступає рішуче проти законопроекту про мовну політику, заявляє, що не допустить ухвалення законопроекту в цілому. Втім, подібні заяви лунали і до першого читання.

"Новий закон про мови прокладає шлях до національної єдності", - цитує прес-служба коментар члена фракції ПР Валерія Коновалюка. Але, як показали події вівторка, до єдності в мовному питанні в Україні дуже далеко.

Противники законопроекту, які мітингували під парламентом, після голосування спустилися до Майдану Незалежності, щоби, як передають агенції, висловити свій протест там. За повідомленням , мітингувальники спробували потрапити за огороджену територію фан-зони, облаштованої до Євро-2012, але їх зупинила міліція. Учасники Клацнути протесту намагалися прорвати оточення та огородження не лише на Майдані Незалежності, але й під Радою.

Про наміри не голосувати за законопроект, крім фракцій НУНС та БЮТ, раніше заявляли також "Реформи заради майбутнього" та фракція Народної партії. Втім, у вівторок за документ таки проголосували кілька членів "Реформ заради майбутнього", по два представники він НУНС та Народної партії. У фракції НУНС вже оголосили про виключення тих, хто підтримав контраверсійний документ, а в "Реформах заради майбутнього" твердять, що ніхто з тих, хто начебто голосував, не був присутнім в Раді.

Як наголосив після голосування спікер Верховної Ради Володимир Литвин, парламент був змушений розпочати засідання з розгляду документу через вимоги регламенту: Рада не може переходити до наступного питання порядку денного, не розглянувши попереднє.

Тепер у депутатів є два тижні для внесення поправок та пропозицій до законопроекту.

Протестні настрої опозиції

Як заявив член фракції НУНС Арсеній Яценюк, опозиція визнає свою поразку щодо ухвалення законопроекту в першому читанні. Але пан Яценюк, як передають "Українські Новини", назвав прийняття документу за основу поразкою не лише опозиції, але й всієї України.

У вівторок опозиція оголосила безстрокову акцію протесту проти ухвалення законопроекту, яка, за словами першого заступника голови "Батьківщини" Олександра Турчинова, буде проводитися в усіх обласних центрах та всіх регіонах.

Утім, два роки тому опозиція так само рішуче обіцяла не допустити продовження перебування Чорноморського Флоту Росії в Севастополі, але також марно.

Політолог Михайло Басараб в інтерв'ю ВВС Україна назвав нинішній стан української опозиції кризовим та скептично оцінив імовірність того, що влада та опозиція домовляться про компромісний варіант суперечливого документу чи опозиція завадить ухваленню документу: "Все буде розгортатися за тим сценарієм, який буде розроблений у високих кабінетах, партійних кабінетах, саме Партії регіонів".

"Опозиція в даному випадку виступає у нас в статусі статиста, і, на жаль, опозиція не впливатиме на перебіг подій, які стосуються розгляду мовного законопроекту", - припустив пан Басараб.

Офіційна чи друга державна?

Ухвалений  передбачає, що місцеві органи державної влади використовуватимуть регіональні мови у своїй роботі у випадку, якщо на певній території проживає мінімум 10% носіїв певної мови.

Противники закону переконані, що на практиці це означає запровадження російської мови як другої державної, тільки без внесення змін до Конституції, оскільки саме російськомовне населення – передусім на Сході та Півдні України – легко набирає необхідні 10% для того, аби мати російську як другу офіційну мову.

Наприкінці травня із закликом не ухвалювати законопроект до голови парламенту Володимира Литвина звернулася група українських інтелектуалів з ініціативної групи "Перше грудня". Вони передали заяву, в якій наголосили, що законопроект є спробою підмінити Конституцію, а тому його розгляд може розцінюватися як "зазіхання на основи конституційного ладу в Україні". Втім, ключову роль, на думку експертів, для майбутнього документу має перспектива парламентських виборів у жовтні.

Мобілізація перед виборами

Заступник директора Агенцій моделювання ситуацій Олексій Голобуцький в коментарі "Інтерфаксу" заявив, що законопроект може і не дійти до другого читання.

"Я думаю, що це найпростіший передвиборний сценарій, який найперше спадає політтехнологам. ... Я думаю, що його, можливо, до повного ухвалення не доведуть, але регіонали зараз показали, що вони можуть провести подібні закони, а опозиція кричатиме, що їх обманули та консолідовувати всі сили, щоби скасувати цей закон в новому парламенті", - заявив пан Голобуцький.

В тому, що законопроект вдасться ухвалити в цілому на цій сесії парламенту, сумнівається і спікер Володимир Литвин - за його прогнозами, до нього будуть пропонувати багато поправок.

"Очевидно, буде вимога голосувати не лише по кожній поправці, але й по кожному розділу. Це, природно, викличе відповідні зміни та створить нову картину для розгляду цього питання, якщо до нього дійде на цій сесії", - цитує "Інтерфакс" Володимира Литвина.

Натомість, політолог Михайло Басараб з Першої рейтингової системи в інтерв'ю ВВС Україна припустив, що Партія регіонів, судячи з наполегливості, яку вона вже продемонструвала, може винести законопроект на розгляд в другому читанні вже на цій сесії.

"Можливо, що вони все-таки на цій сесії протиснуть це питання, свавільно, як вони це зазвичай роблять, без обговорення, без висновків профільних комітетів Верховної Ради, і це вже буде ними подано як виконання своїх передвиборчих обіцянок", - сказав пан Басараб.

Він також назвав мовне питання найкоротшим шляхом Партії регіонів до своїх виборців.

"Це той оголений нерв, який спрацьовує моментально, який спрацьовує найефективніше. ... Це питання було обране недаремно, воно символічне, і за цим принципом Партія регіонів може дуже легко мобілізувати усіх своїх виборців, навіть тих, які сумнівалися в необхідності голосувати за цю політичну силу", - додав він.

Ймовірно, що суперечливий мовний законопроект ще далі відштовхне від Партії регіонів проукраїнську частину виборців, втім, на думку політолога Михайла Басараба, для правлячої партії в Україні склалася критична ситуація, коли важливіше зберегти існуючих прихильників, ніж боротися за нових.

"У Партії регіонів кепська ситуація, вони теж істотно втратили армію своїх виборців. І у них зараз стоїть ціль мобілізувати по максимуму свого виборця. У них не стоїть питання залучити на свій бік україномовного громадянина держави", - вважає Михайло Басараб.

До кінця нинішньої сесії у депутатів є два тижні пленарних засідань. Парламентські вибори в Україні заплановані на 28 жовтня.