Як прожити Великий Піст Розпочався Великий Піст, який ми називаємо Св. Чотиридесятницею, під час якого ми просимо у Всевишнього прощення власних гріхів, що вчинили на протязі всього року. І прощення ми можемо отримати лише тоді, коли ми самі прощаємо ближнім їхні гріхи, якими вони грішили проти нас. Бо наша ворожнеча настільки неприємна для Бога, що скільки б не молилися, постили б, читали б Святе Письмо… ,- не будемо прощенні Господом і наша молитва не буде Ним почута, а справи нашого беззаконня будуть свідчити проти нас: «Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6,14-15). Піст повинен проходити у постійній домашній молитві, якомога частіше потрібно брати участь у Богослужіннях у храмі: сповідатися у власних гріхах, не повторюючи їх, та причащатися Тіла і Крові Христових. Не варто показувати оточуючим свій стан посту: «Коли ж постите, не будьте сумні як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою» (Мф.6,16). Під час Святої Чотиридесятниці ми якомога частіше маємо молитися на колінах і бити земні поклони, зі сльозами благаючи Бога прощення наших злих вчинків. Молитва корисна для нас тому, що упокорює наш бунтарський дух. Справжньою молитвою молиться тільки та людина, яка розуміє свою неміч, свою гріховність. У кого не стискається серце за свої гріхи, той не може без страху і надії звертатися до Господнього милосердя. Молитва так само потрібна для нашої душі, як повітря для підтримання живого тіла. Кожен з нас нехай привчить себе до щоденного читання Божого Слова в сімейному колі, навчаючись зрозуміти самому його значення, вивчаючи пояснення святих отців, щоб пізніше самому пояснювати своїм дітям значення Біблійних розділів. Хоча у біблійних розповідях зашифровано багато пророцтв і незрозумілих для людини речей, але й багато було відкрито Всевишнім через пророків і під час пришестя Сина Божого на землю. Ми маємо з’єднати тілесний і духовний піст. Святий Іоан Златоуст каже: «Яка користь з того, що ми утримуємося від птиці і риби, а братів загризаємо і з’їдаємо». А святий Інокентій Іркутський повчає: «Якщо хто на голій землі спить, а зле задумує на ближнього свого, і того не хвалю; кожна тварина постелі не має і спить на голій землі…» Утримуватися від переїдання потрібно цілий рік, а в піст належить стримуватися від скоромної їжі, не об’їдаючись пісною – у всьому має бути помірність. Даремно горілку називають пісною: розпалює вона вогонь пристрастей сильніше за будь-яку скоромну їжу. Метою посту є зробити тіло слухняним душі, щоб зовнішня людина (тіло) підкорялася внутрішній (душі): «Тому ми не сумуємо; але якщо зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній день у день оновлюється» (2 Кор. 4,16). Постячись потрібно пам’ятати про діла любові і милосердя - допомагати не тільки нужденним, які в нас попросять, але і тим, хто не відважиться просити, а допомоги потребує. Адже особливою рисою справжнього учня і послідовника Господа нашого Ісуса Христа є взаємна любов один до одного: «З того знатимуть усі, що ви мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13, 35). Для немічних можуть бути послаблення – духівник може благословити вживання олії, риби, невеликої кількості вина, але не можна під час посту вживати м’ясо, горілку, палити. За взаємною згодою потрібно стримуватися від подружніх стосунків. Молитовний стан завжди має бути у нашій душі, адже кожна наша справа має починатися і звершуватися з молитвою і надією на допомогу Всевишнього. Бо яким буде початок, таким буде й завершення: Господи благослови прожити Святий Піст у щирому покаянні і надії на спасіння наших душ воскреслим Сином Божим, Господом нашим Ісусом Христом! (Священик Богдан Тимощук)
