Форма входу

Категорії розділу

Мої статті [75]

Пошук

Друзі сайту

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Неділя, 29.06.2025, 08:20
Вітаю Вас Гість | RSS
ДУБНО ПРАВОСЛАВНЕ
Головна | Реєстрація | Вхід
Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Михайлівський храм

 

У червні цьому році виповнюється 100 років з того часу, коли у 1912 році на Козацькі Могили в с. Пляшева, де йшло будівництво духовно-меморіального комплексу, було перенесено, відбудовано та реконструйовано у первісному вигляді старовинний Михайлівський храм з сусіднього села Острів. Відомі лише деякі сторінки історії цього храму. У 1650 році його було побудовано у селі Острів старанням настоятеля Івана Береговича.
Храм зберігся під час військових дій 1651 р. Будучи найближчим православним храмом, біля якого відбулася битва під Берестечком, храм було обрано для урочистого богослужіння 20 червня 1651 року, де перед битвою з поляками за Божественною літургією молилися та причащалися гетьман Богдан Хмельницький та козацька старшина. У цьому ж храмі митрополит Коринфський Іоасаф вручив українському гетьманові меча, освяченого на Гробі Господньому в Єрусалимі, – ознака благословення на боротьбу з поляками, на зихист віри й Батьківщини.
Під час військових дій у червні того ж року грецького митрополита Іоасафа було підступно вбито польськими шляхтичами. Разом з ним загинув його помічник – ієродиякон Павло. Обох загиблих було поховано під бабинцем Михайлівської церкви. Після перенесення храму на Козацькі Могили у 1912 р., на його місці було встановлено кам’яний хрест, а на місці поховання митрополита Іоасафа та диякона Павла у 2005 р. було встановлено і освячено пам’ятний хрест. Самі останки митрополита Іоасафа та ієродиякона Павла у 1971 році, за інформацією працівників музею битви під Берестечком, було перенесено до козацької усипальниці під Георгіївським собором монастиря.Сам Михайлівський храм є дерев’яний, трьохкупольний, зрубний, що є традиційним для архітектурних форм дерев’яних храмів Волині XVII ст. Нижня частина стін зовні оточена галереєю – „oпacaнiєм”.У Михайлівській церкві зберігся дерев’яний іконостас XVII-XVIII ст. – пам’ятка сакрального живопису, один з небагатьох, який зберігся з того часу в Україні. Іконостас вражає своїм мистецьким виконанням: прикрашений мереживом дерев’яної позолоченої та посрібленої різьби, він виготовлений руками народних умільців. (Частина іконостасу ще й досі чекає своєї реставрації, декілька років знаходячись у вівтарі храму, що унеможливлює проведення там літургійних богослужінь – останнє відбулося 21 листопада 2010 р.)При перенесенні на Козацькі Могили у 1912 р., Михайлівський храм, за проектом єпархіального архітектора Волинсько-Житомирської єпархії Володимира Леонтовича, було з’єднано підземним переходом довжиною 50 метрів з козацькою усипальницею. Перенесення Михайлівської церкви та будівництво храму-усипальниці майже сформувало сучасний архітектурний ансамбль монастиря на Козацьких Могилах.У храмі знаходиться велична ікона великомучениці Варвари у дерев’яному кіоті (поч. ХХ ст.), яка була подарована монастирю у 1911 р., та житійні ікони великомучениці. З правого боку іконостасу – ікона мученика Агафоніка (поч. ХХ ст.).
Михайлівський храм визнано пам’яткою української дерев’яної архітектури середини XVII ст. національного значення. На превеликий жаль, храм потребує серйозної реставрації, на що у держави з року в рік не вистачає коштів. Пам’ятка на очах руйнується, не дивлячись на старання НІМЗ «Поле Берестецькї битви» утримати її в належному стані власними силами.

 

У червні цьому році виповнюється 100 років з того часу, коли у 1912 році на Козацькі Могили в с. Пляшева, де йшло будівництво духовно-меморіального комплексу, було перенесено, відбудовано та реконструйовано у первісному вигляді старовинний Михайлівський храм з сусіднього села Острів. Відомі лише деякі сторінки історії цього храму. У 1650 році його було побудовано у селі Острів старанням настоятеля Івана Береговича.
Храм зберігся під час військових дій 1651 р. Будучи найближчим православним храмом, біля якого відбулася битва під Берестечком, храм було обрано для урочистого богослужіння 20 червня 1651 року, де перед битвою з поляками за Божественною літургією молилися та причащалися гетьман Богдан Хмельницький та козацька старшина. У цьому ж храмі митрополит Коринфський Іоасаф вручив українському гетьманові меча, освяченого на Гробі Господньому в Єрусалимі, – ознака благословення на боротьбу з поляками, на зихист віри й Батьківщини.
Під час військових дій у червні того ж року грецького митрополита Іоасафа було підступно вбито польськими шляхтичами. Разом з ним загинув його помічник – ієродиякон Павло. Обох загиблих було поховано під бабинцем Михайлівської церкви. Після перенесення храму на Козацькі Могили у 1912 р., на його місці було встановлено кам’яний хрест, а на місці поховання митрополита Іоасафа та диякона Павла у 2005 р. було встановлено і освячено пам’ятний хрест. Самі останки митрополита Іоасафа та ієродиякона Павла у 1971 році, за інформацією працівників музею битви під Берестечком, було перенесено до козацької усипальниці під Георгіївським собором монастиря.Сам Михайлівський храм є дерев’яний, трьохкупольний, зрубний, що є традиційним для архітектурних форм дерев’яних храмів Волині XVII ст. Нижня частина стін зовні оточена галереєю – „oпacaнiєм”.У Михайлівській церкві зберігся дерев’яний іконостас XVII-XVIII ст. – пам’ятка сакрального живопису, один з небагатьох, який зберігся з того часу в Україні. Іконостас вражає своїм мистецьким виконанням: прикрашений мереживом дерев’яної позолоченої та посрібленої різьби, він виготовлений руками народних умільців. (Частина іконостасу ще й досі чекає своєї реставрації, декілька років знаходячись у вівтарі храму, що унеможливлює проведення там літургійних богослужінь – останнє відбулося 21 листопада 2010 р.)При перенесенні на Козацькі Могили у 1912 р., Михайлівський храм, за проектом єпархіального архітектора Волинсько-Житомирської єпархії Володимира Леонтовича, було з’єднано підземним переходом довжиною 50 метрів з козацькою усипальницею. Перенесення Михайлівської церкви та будівництво храму-усипальниці майже сформувало сучасний архітектурний ансамбль монастиря на Козацьких Могилах.У храмі знаходиться велична ікона великомучениці Варвари у дерев’яному кіоті (поч. ХХ ст.), яка була подарована монастирю у 1911 р., та житійні ікони великомучениці. З правого боку іконостасу – ікона мученика Агафоніка (поч. ХХ ст.).
Михайлівський храм визнано пам’яткою української дерев’яної архітектури середини XVII ст. національного значення. На превеликий жаль, храм потребує серйозної реставрації, на що у держави з року в рік не вистачає коштів. Пам’ятка на очах руйнується, не дивлячись на старання НІМЗ «Поле Берестецькї битви» утримати її в належному стані власними силами.


Джерело: http://Сайт Рівненської єпархії
Категорія: Мої статті | Додав: tipikon-admin (16.05.2012)
Переглядів: 708 | Теги: Дубно православне | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2025