Головна » 2013 » Грудень » 17 » Де був страчений Іван Хреститель? - Фортеця Махерус
01:17
Де був страчений Іван Хреститель? - Фортеця Махерус
Де був страчений Іван Хреститель? - Фортеця Махерус
Протоієрей Олег Скнар
До питання про локалізацію місця страти св. Іоанна Предтечі
Приблизно в годині їзди від Віфавара - місця проповіді святого Іоанна Предтечі, де сталося Богоявлення при Хрещенні Христа Спасителя, сьогодні знаходиться арабська село Мукавір.
Ми неспроста згадали про це віддаленому від зовнішньої цивілізації містечку сучасного Хашимітського Королівства Йорданія, так як саме в цих місцях зустрів свою мученицьку кончину святий Іоанн Предтеча.
Сьогодні в усіх храмах був прочитаний євангельський фрагмент (Мф. 14:1-12), що оповідає про трагічні обставини, що супроводжували кару св. Іоанна Хрестителя. Завдяки послідовному викладу євангеліста Матвія нам відомі мотиви страти і імена всіх, хто був причетний до смерті пророка, але «за кадром» євангельської оповіді залишилося саме місце приведення жахливої страти в дії. Біблійної археології відомі дві географічні точки Святої Землі, які ототожнюються Переданням з місцем страти св. Іоанна Предтечі
Так, згідно з деякими джерелами, які здобули популярність в ранньому Середньовіччі, в часи окупації Святої Землі хрестоносцями, одним з передбачуваних місць усікновення св. Іоанна Предтечі був царський палац міста Себастії.
Себастьєн («Свята», «Серпня») - місто, зведений за зразком римських міст царем Іудеї Іродом Великим на честь Кесаря Августа на місці стародавньої Самарії. Дійсно, до сьогоднішнього дня в однойменній арабської сільці Себастьєн збереглися стіни і арки капели періоду хрестоносців, яка, по всій видимості, була закладена ще у візантійський період. Згідно традиції Західної Церкви, храм був розташований на тому місці, де після усікновення в царському палаці був похований св. Іоанн Предтеча. Але традиція ототожнення Себастії з місцем мученицької кончини св. Іоанна Предтечі вступає в деякий конфлікт з відомими аргументами
Після смерті Ірода Великого територія його царства була розділена між його трьома синами - Архелаєм, Антипою і Філіпом. Себастьєн, як і багато інших міст Самарії, разом з усією Іудеєю і Ідумея спочатку відійшла, згідно із заповітом, до Архелаю. Але, через дев'ять років, Архелай був заарештований за жорстоке поводження з підданими і засланий імператором в Вієнна (Відень) - місто в Галлії. Все майно Архелая, як і слід було очікувати, перейшло імператору.
Так, після анексування Римом етнарха Архелая, новостворена провінція одержує назву - провінція Іудея. З цього випливає, що до моменту арешту св. Іоанна Предтечі Себастьєн вже перебувала на території провінції Римської імперії (!). Навіть якщо фатальний танець Соломії і міг відбутися в палаці Себастії, Ірод Антипа не зміг би привести рішення про страту в дію без повідомлення та згоди римських властей. Але про це євангельська розповідь нічого не повідомляє.
Іродові Антипі, ім'я якого безпосередньо згадується євангелістом Матфеєм в оповіданні про вбивство св. Іоанна Предтечі, відійшли території Галілеї і Перей, яка розташовувалася на схід за Йорданом і Мертвим морем. Переказ про усікновення в царському палаці фортеці Макавір, або по-іншому Махерус (Макерус), виглядає більш переконливим і правдоподібним
Євангельське оповідання про мученицьку смерть св. Іоанна Предтечі випереджається повідомленням про те, що Іван Хреститель був заарештований: «... Ірод схопив був Івана, зв'язав його і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа» (Мф. 14:3).
По всій видимості, Іван Предтеча був узятий під варту в околицях Віфавара - на місці його проповіді, місці, яке було добре відоме не тільки самому Іродові Антипі, але і всім жителям «Єрусалиму, з Юдеї та всієї околиці Йорданській» (Мф. 3:1 -6).
Звідси з'являється ще один аргумент на користь фортеці на Мертвому морі - доставити укладеного у фортецю Махерус, розташовану відносно недалеко від місця арешту, було куди простіше, ніж транспортувати в Себастьєн, проробляючи досить складний і небезпечний маршрут через Юдейську пустелю та юдейські гори.
Самим раннім згадкою легендарної фортеці, яка сьогодні похмуро панує над навколишнім мирним ландшафтом, є 14-й рядок знаменитого епіграфічного пам'ятника «Стелла моавського царя Меши», що датується IX в. до Р.Х. А самим докладним описом фортеці Махерус є розповідь єврейсько-римського історика Йосипа Флавія
У своїй праці «Іудейська війна» (VII, 6 глава) історик розповідь про Махерусе починає з опису будівництва фортифікаційних укріплень Олександром Янна (103-76 рр.. До Р.Х.), царем хасмонейського династії. Трохи раніше ці території захопив у набатеїв цар Іудеї Іоанн Гіркан.
За планами Хасмонеїв, укріплена цитадель Махерус мала прикривати південні рубежі країни від набатеїв. Однак незабаром, в 57 р. до Р.Х., фортеця повелів зруйнувати римський полководець Габиний, що можна розцінити як недалекоглядний вчинок, так як Рим також потребував укріплених пунктах проти набатеїв. У 25-12 рр.. до Р.Х. цитадель відновлює римський васальний монарх Іудеї Ірод Великий.
Особливо примітний фрагмент із «Іудейської війни», за допомогою якого ми ілюстративно можемо уявити, який мала вигляд і значення фортеця в сучасне для Йосипа Флавія час.
Ірод Великий «знайшов, що це місце заслуговує особливої уваги і найсильнішого зміцнення, особливо ще внаслідок сусідства арабів (набатеїв), проти володінь яких ця фортеця утворила за своїм становищем надзвичайно вигідний пункт. Він обвів тому обширний простір стінами та вежами і заснував там місто, через який лежав шлях в цитадель. Точно так само він і саму вершину гори оточив стіною і побудував на її кутах вежі по 160 ліктів кожну. Посеред укріпленої таким чином площі він спорудив чудовий палац, поміщають в собі безліч просторих і витончених покоїв; в найбільш підходящих місцях було побудовано ще багато цистерн як для збору, так і для збереження рясних запасів води. Таким чином, цар, змагаючись з природою, за допомогою штучних споруд зробив це місце ще більш непереможним. Далі він забезпечив фортеця величезним запасом стріл і машин і намагався взагалі всілякими засобами поставити гарнізон в таке положення, щоб він міг протистояти тривалій облозі »(« Іудеская війна »).
Як стверджував римський історик Пліній, по зміцненню фортеця Махерус була другою після Єрусалимської цитаделі фортецею в Юдеї. Саме тут, у фортеці Махерус, після смерті свого батька Ірод Антипа і розміщує свою резиденцію
Приводом до винесення смертного вироку св. Іоанну Предтечі послужило невдоволення публічним засудженням пророка шлюбу між Іродом Антипою і Іродіадою, дружиною його брата Пилипа. Варто відзначити, що для одруження з Іродіадою Ірод Антипа розірвав шлюб зі своєю дружиною Харіс, дочкою набатейського царя Арети IV, що відбувся колись за розрахунком для закріплення дружніх уз між державою Ірода і Набатейського царства.
Примітним є те, що згодом армія Арети IV - батька відкинутої дочки - в 36 р. вторглася в Перею і завдала нищівного удару військам Ірода Антипи. Сучасниками цих подій даний історичний факт був розцінений як «небесне відплату» за смерть праведника - св. Іоанна Предтечі.
Після смерті Ірода Антипи в 44 р. по Р.Х. фортеця Махерус була зайнята римським гарнізоном, але в 66 р. в ході антиримських хвилювань її захопили єврейські повстанці, які змогли її обороняти протягом 6 років. І незважаючи на те, що офіцаільним роком упокорення Палестини Рим оголосив 70-й рік - рік падіння Єрусалиму (Рим відчеканив навіть пам'ятну монету із зображенням пов'язаного іудея під фінікової пальмою з написом «Iudаea capta»), всі вогнища опору ще не були пригнічені. Зокрема, тільки в 72 р. після тривалої облоги впаде фортеця Махерус, а в 73 р. - фортеця Масада. Після взяття Махеруса римським легіоном під командуванням Лициния Басса фортеця була повністю зруйнована
Наступна згадка про Махерусе з'явиться тільки у візантійських джерелах і тільки як згадка однойменного села Махаберос.
Для європейської цивілізації фортеця Махерус буде відкрита тільки в 1807 р. після експедиції дослідника-сходознавця Ульріха Зеетцена.
Картина облоги і взяття фортеці, описана істориком Йосипом Флавієм, була відновлена за допомогою археологічних робіт, які в 1936 р. обножілі римську тактику облоги. Так, були виявлені окружні стіни, споруджені римської стороною, вежі і безпосередньо табір осаджуючої армії. Сьогодні мандрівник може доїхати на автомобілі тільки до протилежного пагорбу, далі до легендарного палацу-фортеці доведеться рухатися пішки
На вершині гори (700 м) відкриваються погляду відновлені з руїн у результаті археологічних робіт залишки фортифікаційних укріплень, куди в античні часи можна було потрапити тільки по мосту-акведуку довгою 150 м і висотою 15 м. Відновлено і деякі приміщення палацу, які діляться центральним коридором на дві частини. У східній частині знаходиться мощений двір, що примикає до стояли в південній стороні лазням з мозаїчними статями. Західна частина складається з перістіліума (відкритий простір, як правило, двір, сад або площа, оточене з чотирьох сторін критою колонадою) і тріклініума (трапезного залу), в якому, по всій видимості, і був виконаний Соломією фатальний танець «Семи вуалей». ..
