«І буде Господь пристановищем пригнобленому і захисником у скорботі» (Пс. 9, 10). У належний час «захисником». Тут пророк говорить про двояку поміч: про те, що Бог допомагає, і що допомагає в належний час. Тут допомогою він називає скорботу. Чому? Тому, що вона є матір'ю мудрості, може звільнити людину від смерті й особливо залучає допомогу Божу. При ній зникають лінощі і байдужість, при ній ми стаємо більш пильними у молитвах. Як непогожий час є найкращим для землеробства, так і скорбота - для піклування про душу. Хоч ми завжди маємо потребу у Божій допомозі і під час благоденства, але особливо тоді коли перебуваємо в скорботі. «Захисником» - цим словом він повчає нас і дечого іншого, а саме того, що і ми самі повинні бути діяльними, оскільки той, хто допомагає, допомагає тому, хто робить. Тому ми не повинні залишатися бездіяльними, а повинні зі свого боку підносити молитви, милостині та все інше. І соратники допомагають тим, які самі борються, а не тим, які впали духом і стали бездіяльними. Отже, якщо хочеш одержати допомогу від Бога, то не опускай нічого із того, що залежить від тебе самого. Так Іов одержав допомогу, бо сам твердо стояв і боровся; так само й апостоли - оскільки самі були діяльні.

Повне зібрання творінь святителя
Іоана Золотоустого том V книга 1
переклад прот. Михайла Марусяка