Цей один з найдосконаліших подвижників був з-поміж рабів, і перші роки життя, як сам розповідав згодом, провів вкрай нестримано і, нарешті, досягши пізнання, став жити прекрасно. Багато перетерпів він від панів своїх в Іліуполі, що біля Лівану, тому що вони вірні були ідолослужінню; але по смерті пана Юліан відрікся від світу і став монахом; полюбив же Господа з усієї душі і з усього серця, тому й досяг успіху в кожній майже чесноті. Здобув він велике сокрушення і значною мірою смиренномудрість; не так, як інші після віддалення зі світу, занедбуючи заповіді Божі та віддаючись лінощам, і не перепоясавши бедер ціломудренністю, занурили душі свої в глибину зол, через що деякі дозволяли собі не забувати про справи сторонні, навпаки ж, не відмовлялися порушувати ціломудренність, слідуючи своїм похотям і, зодягнувшись в образ благочестя, приготували себе для замешкання
... Читати далі »
Чому Бог одні прохання наші приймає, а інші відхиляє?
Деталі
Батьківська категорія: Бібліотека - Основи віри
Дивується дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.
Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися.
Нерозумно просили учні,— і Всевідаючий сказав їм: не знаєте, про що просите (Мт. 20, 22). Він засмутив їх, бажаючи показати, що й будь-яке нерозумне прохання завдає прикрість тому, хто просить; такий плід збирає душа, тому що просила нерозумно.
Перед тим, ніж учні висловили прохання своє, Господь підбадьорив їх спочатку словами, які збудили в них р
... Читати далі »
Слово на прихід Господній, на кінець світу і прихід антихриста
Деталі
Батьківська категорія: Бібліотека - Основи віри
Я, найменший, грішний, сповнений провин Єфрем, чи буду спроможний промовити те, що є понад сили мої, але оскільки Спаситель за благоутробієм Своїм і некнижних навчив премудрості, а через них усюди просвітив вірних, то й мій язик зробить Він без вади ясним для користі і повчання як мене самого, який говорю, так і всіх слухачів. Але з болем почну промову та із зітханнями буду говорити про кінець теперішнього світу і про того безсоромного та жахливого змія, який приведе в сум`яття всю піднебесну і в серця людські вкладе боязнь, малодушність і страшне невір`я, і зробить чуда, знамення і залякування, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних (Мт. 24, 24), і всіх обдурити неправдивими знаменнями і примарами чудес, ним звершуваних. Бо за допустом Святого Бога одержить він владу спокушувати світ; тому що виповнилося нечестя світу,
... Читати далі »
Все від Бога, - і благе, і скорботне, і недостойне; але одне - з благовоління, друге – на збудування, третє – з допусту. Із благовоління, - коли живемо доброчесно, бо угодно Богові, щоб вели ми життя безгрішне, жили доброчесно та благочестиво. На збудування, - коли, впадаючи в помилки і погрішаючи, буваємо напоумлювані; з допусту ж, - коли і напоумлювані не навертаємося. Бог благоволив, щоб людина спаслася, як і ангели взивали кажучи: Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання (Лк.2:14). Знову на збудування Бог напоумляє нас, які грішимо, щоб не були ми зі світом засуджені, як каже апостол: Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом (1Кор.11:32). Чи станеться у місті якесь лихо, що його Бог не спричинив би? (Амос.3:6), такі: голод, виразки, хвороби, поразки, боротьба; бо все це є для очищен
... Читати далі »
Хто бажає благовгодити Богові та стати спадкоємцем Божим по вірі, щоб йому наректися і сином Божим, народженим від Духа Святого, той передо всім, ввзявшись за великодушність і терпіння, повинен мужньо переносити скорботи, які трапляються з ним, біди та нестатки, - чи будуть це тілесні хвороби і страждання, чи безчестя і образи від людей, чи різні невидимі скорботи, які наводять на душу лукаві духи з наміром привести її в розслаблення, недбальство і нетерпеливість, а тим перешкодити їй увійти в життя; наводять же за Божим допустом, який допускає кожній душі бути спокушуваній різними скорботами, щоб явними стали ті, хто любить Бога всією душею, як мужньо вони переносять все, що наводить лукавий і не втрачають уповання на Бога, але завжди за благодаттю з вірою і великим терпінням очікують порятунку; тому стають здатними витримати будь-яку спокусу, і таким чином, отримавши обі
... Читати далі »
Чому пророк уподібнив тебе, одинокого монаха, до осиротілої горлиці (Пс.83:4)? Тому що горлиця - ціломудренна птиця, ніколи не вступає в другий шлюб, не сидить на розкішних гілках, а шукає краще безлюдних пустель, і там довершує дні свої. Для того пророк і уподібнив тебе до осиротілої горлиці, щоб не повертався ти назад у світ, щоб не проводив часу в містах і селах, не оселявся разом з людьми мирськими, не пізнавав доріг їхніх, і душа твоя не відступала від Господа Бога свого, правдивого Нареченого душ наших, щоб не прийняти тобі сітей на душу свою, і не повернутися до багатства та житейських насолод; тому що неможливо тобі бути і ангелом, і людиною; не можеш служити Богу та мамоні. Не представляйте на оправдання своє, заблукані монахи, виконання заповідей і благотворіння, турботу про старців та мандрівників. Бог не цього вимагає від ангелів, але щоб виспівували і славослов
... Читати далі »
Лукавий диявол, після вирішальної над ним перемоги, сів і нарікав сам на себе з плачем і говорив: "Біда мені! На що я піддався, нещасний? Як покинув битву, поступившися перемогою над собою? Проте, сам я став винуватцем цієї ганьби, надовго затіявши з ними боротьбу. Переможеному у першій та другій битві, потрібно було б мені негайно схаменутися, що з ними Христос. А тепер, погнавшись за перемогою над святими, збільшив я тільки, собі на ганьбу, їхню нагороду, і переможений відступив з великим соромом, з головою, зраненою моїми ж ударами. Бо приготував я тенета, щоб їх зловити; а вони, захопивши їх, розбили мені голову. Взяли вони і стріли мої гострі, які кидав я в них, і ними вбили мене. Я хотів здолати їх різними пристрастями, вони ж змушували втікати мене силою хреста. Тому справедливо терплю це я, найбільший безумець, який і нехотячи, але дав побачити, що
... Читати далі »
1. Важкі страждання святих є ареною боротьби заздрості та чесноти: заздрість, щоб перемогти, наполягає, а чеснота, щоб залишитися непідкореною, все зносить. І заздрість бореться, щоб процвітав гріх через покарання тих, хто робить поступ у чесноті, а чеснота протистоїть, щоб мужньо трималися люди благі, навіть у важких бідах та стражданнях.
2. Подвиг чесноти є постійною боротьбою в трудах, і тим, хто її мужньо витримав, він приносить переможний вінець - безпристрасність душі, завдяки якому вона, з`єднавшись із Богом любов`ю, у своєму внутрішньому настрої віддаляється від тіла й світу. Бо тілесні муки укріпляють душу витривалих.
3. Спочатку захоплені красою насолоди, ми надали перевагу смерті істинного життя. І тому ми із вдячністю несемо тілесний труд, який умертвлює цю насолоду, щоб, самим знищенням її, умерт
... Читати далі »
Діагноз раку й діагноз невиліковного раку. Час кризи. Допомога Господа.
Деталі
Батьківська категорія: Бібліотека - Основи віри
У попередніх главах термінальна хвороба й супроводжуючий її страх смерті розглядалися очима християнських пастирів й очима вчених, головним чином медиків, що вивчали вмирання й смерть людини. Ця глава буде про те, що вона відчуває й що їй доводиться міняти у звичному способі життя. Це важкий період життя, але Господь любить своє творіння і допоможе у самий темний час. Якщо захворілий знайде правильний шлях до подолання труднощів, він відчує спрямовуючу руку Господа. Поки людина здорова, вона живе з кожним днем, як і всі. Працює, розважається. І раптом - рак. Відразу відчула, що все зовнішнє не так уже й важливе, думки пішли вглиб, на себе. І дається час подумати про це, із хворобою стало більше вільного часу.
Спочатку, звичайно, не хотілось визнати, переконуючи себе, що не так вже все погано й небезпечно. А
... Читати далі »
Термінальна хвороба нерозривно пов`язана з фізичними й душевними стражданнями, і страх смерті може бути найважчим з них. Смерті бояться не тільки люди, а все живе. Страх смерті - це природне почуття, небхідне в житті природи. Тварини, птахи, риби, комахи насамперед намагаються зберегти своє життя. Страх смерті це бажання жити й допомагає зберегти життя; це - почуття неминуче, і всім нам, як це не гірко, доведеться пережити його. Що ж робити?
Чи можна як-небудь послабити цей страх? Або хоча б поясни
... Читати далі »
Професор й архієпископ Лука Войно-Ясенецький. Про сенс життя й смерті.
Деталі
Батьківська категорія: Бібліотека - Основи віри
У попередніх главах говорилося про останні досягнення медичної науки, які підтвердили вчення Церкви й змусили вчених переглядати їхні застарілі теорії про смерть і долю людини після смерті. Християнство завжди знало й учило, що людина має не тільки тіло, але й душу. Душа людини не вмирає; коли приходить смерть, вона, вийшовши з померлого тіла, попадає в зовсім нові умови, але продовжує жити свідомим життям. При цьому "справи наші йдуть за нами" - те, що ми зробили під час нашого життя на землі, буде мати наслідки для нас самих. Священне Писання говорить про безсмертя душі людини зовсім виразно.
Ми вже наводили слова Самого Ісуса Христа: "Істинно, істинно говорю вам: віруючий у Мене має життя вічне" (Євангеліє від Іоанна 6, 47). Звертаючись до Своїх учнів, Ісус Христос сказав: "І не б
... Читати далі »
Примиріться з ближнім. Готуючись піти до Св. Храму, особливо на Св. Літургію, треба конче примиритися з тими, хто щось має проти нас, треба конче перепросити всіх, кого ти скривдив.
Регулярно відвідуйте храм. До Церкви треба ходити якнайчастіше, на кожне Богослужіння.
Пристойно вдягніться. Йдучи до Церкви, готуймо себе відповідно й зовнішньо: приводьмо себе до порядку й одягаймось у кращу одіж, – до Господа йдемо!
Літургійний піст – перед службою не їште. З найдавнішого часу в Українській Церкві повстав звичай, щоб на Св. Літургію йти не ївши.
Не спізнюйтеся. Спізнюватись на Богослужби або виходити з них до закінчення (до Відпуста) рішуче забороняється Апостольським Правилом.
Щодо жінок, що знаходиться в очищенні. Заборона входити у храм жінкам, у яких відбувається названий фізіологічний процес, дуже давня й відома ще у Старому Завіті. Вона зумовлена куль
... Читати далі »
ВИДАНО З БЛАГОСЛОВЕННЯ СВЯТIЙШОГО ПАТРIАРХА КИЇВСЬКОГО I ВСIЄЇ РУСИ–УКРАЇНИ ФIЛАРЕТА
Чому Псалтир є незамiнною книгою в усiх наших потребах
«Жодна книга не прославляє Бога таким чином, як Псалтир; тому вiн особливо корисний для душi, бо в ньому Бога славлять разом з ангелами, i величають, i оспiвують величним спiвом, i ангелiв наслiдують… За допомогою Псалтиря ти можеш ублагати Бога i за самого себе…
Жодного дня не проводь без спiвання (читання) псалмiв. А коли з якоїсь причини залишиш, то там, де вiдклав, з того мiсця знову почни i не переставай, забувши про лiнощi…
Бо все, браття, тимчасове у свiтi цьому, обертається, немов у колi. Сьогоднi сонце, а завтра — пiтьма, i дощ, i снiг. Сьогоднi бенкети i шлюби, а завтра — плач i нарiкання. Але коли сам будеш дбати про спасiння душi твоєї, тодi станеш щирим у словах твоїх, навчишся заповiдей Божих, i Вiн вiдкриє очi тво
... Читати далі »
Святитель Миколай народився у місті Патарі, в Малій Азії. З дитячих років він досягав успіхів у вивченні Святого Писання, а також виявляв схильність до суворого стримування, перебуваючи у роздумах про Бога.
За доброчесне життя його обрали єпископом міста Мір у Лікії. Покликаний пасти Церкву Божу він був великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, тепла і любові, приходячи на допомогу тим хто страждає. Усе його життя це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству.
Свята Церква прославляє його як мудрого правителя, швидкого помічника усім хто опинився в біді та скорботах. Він рятував потопаючих, визволяв полонених, відводив смертну кару від невинних, зціляв багатьох людей: повернув зір, виправив кульгавість, дав мову німим. Вивів багатьох з злиднів, подав їжу голодним, був помічником нужденним і теплим заступником.
Під час гоніння на християн при імператорові Ді
... Читати далі »
Амфілохій народився 10 грудня (27 листопада) 1894 року в с. Мала Іловиця Шумського району Тернопільської області в багатодітній християнській сім'ї Варнави Головатюка і при хрещенні був названий Яковом, в честь Якова Персиянина.
Дитинство майбутнього подвижника пройшло в сільській тиші. В юнацькому віці його було призвано в царську армію. Під час Першої Світової війни служив в стрілецькому полку в м. Луцька. Після поранення потрапляє до німецького полону, де три роки працює у фермера в альпійському місті Трієст. В 1919 році тікає із полону і повертається на рідну землю.
Ще в юні роки майбутній подвижник успад
... Читати далі »
Уривок з бесіди Іоана Золотоустого на 9 псалом Давида
Срд, 12/07/2011 - 12:11
«І буде Господь пристановищем пригнобленому і захисником у скорботі» (Пс. 9, 10). У належний час «захисником». Тут пророк говорить про двояку поміч: про те, що Бог допомагає, і що допомагає в належний час. Тут допомогою він називає скорботу. Чому? Тому, що вона є матір'ю мудрості, може звільнити людину від смерті й особливо залучає допомогу Божу. При ній зникають лінощі і байдужість, при ній ми стаємо більш пильними у молитвах. Як непогожий час є найкращим для землеробства, так і скорбота - для піклування про душу. Хоч ми завжди маємо потребу у Божій допомозі і під час благоденства, але
... Читати далі »
«Віруючому усе можливо», - сказав Сам Господь Ісус Христос. І ще сказав: «Істинно кажу вам, якщо будете мати віру, і горі цій скажете: піднімись і кинься в море, буде; і все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите». У того, хто читає Євангеліє може скластися враження, що для віруючого можливо усе, чого б він не побажав. Треба пересунути гору - молися з вірою, і гора посунеться. Потрібна робота - молися, і вона неодмінно з'явиться. Хочеться позбавитися від набридливої хвороби - тільки молися... Проте гори чомусь переставляються дуже рідко - всього декілька прикладів є в житіях святих. І молитовні прохання Господь не завжди виконує...
У чому ж справа? Хіба Спаситель сказав неправду? Чи віра наша не така? Перше правило при читанні Священного Писання: неясні і спірні уривки слід тлумачити у зв'язку з усім Писанням, в контексті усього Писання. Якщо складне для розуміння питання про викон
... Читати далі »
Повчання про те, наскільки корисно вправлятися у читанні Святого Письма
Чтв, 11/15/2012 - 23:34
Намагаймося все більше і більше вправлятися у читанні Святого Письма, оскільки це для нас є великим благом.
Бо Слово Боже умудряє нашу душу, розум просвічує і привчає думати про небесне, робить нас вдячними за все, відвертає від усього житейського і надихає на подвиги, воно ж навчає нас тому, що ми можемо чекати допомоги у всіх своїх добрих починаннях, лише від Бога. Прославляє мужність святих, відкриває і те, наскільки велика до нас, грішних, милість Божа і якої безцінної нагороди ми можемо сподіватися від Бога за добрі діла, і, нарешті, спонукає уподібнюватися любомудрості мужів, які прославилися чеснотами, не впадати у відчай у подвигах і завжди покладатися на Божу допомогу.
Постараймося ж, браття, не лише частіше читати Слово Боже, але розмовляти не про щось марнотне, але більше про те, що написано у Божественних книгах, тоді і Господь наш Ісус Христос
... Читати далі »
21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії | 0 | | Код для блогу | |
Петро КРАЛЮК
На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів. Цей термін походить від грецького слова «йсихіа» – спокій, безмовність. Як спосіб молитовної практики ісиха
... Читати далі »
