Уривок з бесіди Іоана Золотоустого на 9 псалом Давида
Срд, 12/07/2011 - 12:11
«І буде Господь пристановищем пригнобленому і захисником у скорботі» (Пс. 9, 10). У належний час «захисником». Тут пророк говорить про двояку поміч: про те, що Бог допомагає, і що допомагає в належний час. Тут допомогою він називає скорботу. Чому? Тому, що вона є матір'ю мудрості, може звільнити людину від смерті й особливо залучає допомогу Божу. При ній зникають лінощі і байдужість, при ній ми стаємо більш пильними у молитвах. Як непогожий час є найкращим для землеробства, так і скорбота - для піклування про душу. Хоч ми завжди маємо потребу у Божій допомозі і під час благоденства, але
... Читати далі »
«Віруючому усе можливо», - сказав Сам Господь Ісус Христос. І ще сказав: «Істинно кажу вам, якщо будете мати віру, і горі цій скажете: піднімись і кинься в море, буде; і все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите». У того, хто читає Євангеліє може скластися враження, що для віруючого можливо усе, чого б він не побажав. Треба пересунути гору - молися з вірою, і гора посунеться. Потрібна робота - молися, і вона неодмінно з'явиться. Хочеться позбавитися від набридливої хвороби - тільки молися... Проте гори чомусь переставляються дуже рідко - всього декілька прикладів є в житіях святих. І молитовні прохання Господь не завжди виконує...
У чому ж справа? Хіба Спаситель сказав неправду? Чи віра наша не така? Перше правило при читанні Священного Писання: неясні і спірні уривки слід тлумачити у зв'язку з усім Писанням, в контексті усього Писання. Якщо складне для розуміння питання про викон
... Читати далі »
Повчання про те, наскільки корисно вправлятися у читанні Святого Письма
Чтв, 11/15/2012 - 23:34
Намагаймося все більше і більше вправлятися у читанні Святого Письма, оскільки це для нас є великим благом.
Бо Слово Боже умудряє нашу душу, розум просвічує і привчає думати про небесне, робить нас вдячними за все, відвертає від усього житейського і надихає на подвиги, воно ж навчає нас тому, що ми можемо чекати допомоги у всіх своїх добрих починаннях, лише від Бога. Прославляє мужність святих, відкриває і те, наскільки велика до нас, грішних, милість Божа і якої безцінної нагороди ми можемо сподіватися від Бога за добрі діла, і, нарешті, спонукає уподібнюватися любомудрості мужів, які прославилися чеснотами, не впадати у відчай у подвигах і завжди покладатися на Божу допомогу.
Постараймося ж, браття, не лише частіше читати Слово Боже, але розмовляти не про щось марнотне, але більше про те, що написано у Божественних книгах, тоді і Господь наш Ісус Христос
... Читати далі »
21 лютого 2017, 13:08 | Релігієзнавчі студії | 0 | | Код для блогу | |
Петро КРАЛЮК
На період «темних віків» припало оформлення ісихазму – містичного релігійно-філософського вчення, яке протягом тривалого часу впливало на українських мислителів. Цей термін походить від грецького слова «йсихіа» – спокій, безмовність. Як спосіб молитовної практики ісиха
... Читати далі »
"Из сердца бо исходят помышления злая» (Мф. 15,19) – так прорекли уста сладчайшего Господа Иисуса, Подвигоположника, Начальника и Учредителя делания истинного покаяния. После падения, после того, как человек возлюбил свою злую несовершенную волю более всесовершенной воли Божьей, злоба вошла в его сердце. Своеволие отдалило душу от Господа, и человек остался лишь со своими ничтожными силами. Ему надлежало противостоять злу, что без помощи Божьей невозможно, а ум и душа человеческие, возлюбив своеволие, утратили свою светлость, а с ней способность различения добра и зла, утратили рассуждение, обнажающее козни дьявола. Неведение – чадо помраченного ума, возлюбившего свою волю, – объяло ум и душу. Неведение породило сомнение, а отсюда произошло смущение, которое есть и мать, и дщерь всех страстных волн, вздымающихся в сердце человека. Так корабль ума и души непрестанно погружается в море смущения, потопляемый своевол
... Читати далі »
Начинается делание молитвы Иисусовой, как и любое иное моление, с того, чтобы творить молитву словом. «Господи, Иисусе Христе Сыне Божий, помилуй мя грешного» – так взывает человек к Богу по нескольку раз при чтении правила утреннего и вечернего или просто всегда и везде, во всяком положении и на всяком месте, поступая так, как укажет отец духовный. Если же нет отца, то надлежит стараться везде и всегда пребывать с молитвой.
К правилу, читаемому по Молитвеннику утром и вечером, можно добавлять сотен по пять молитв Иисусовых. Читай по возможности со вниманием, делая так: перед правилом клади тридцать три поклона земных, когда же станешь читать молитву Иисусову, то после каждой сотни клади по три поклона земных, а после каждого десятка – один поясной. По окончании же всего правила – снова тридцать три поклона земных. Когда силы слабые, можно земных поклонов не класть. Или заменять их поясными, или просто перекре
... Читати далі »
Умная деятельная молитва Иисусова называется умной потому, что читается мысленно, а деятельной именуется потому, что, до времени всецелой преданности в волю Божью, совершается человеком намеренно, а не самодвижно Духом Святым.
Навыкнув, как говорилось выше, в молитве словесной, ум начинает, по выражению святых отцов, теплее, усерднее прислушиваться к словам, читаемым языко
... Читати далі »
Таков общий порядок борьбы. Но возвратимся немного назад. Итак, человек, усмотрев в сердце господствующий корень зла – гордость, восстает на нее, умерщвляет и изметает в
... Читати далі »
Восходит человек в следующую степень и обретает молитву умно-сердечную деятельную. Именуется она умно-сердечной потому, что в ней вместе с умом молится и сердце, то есть весь внутренний человек. Деятельной она названа потому, что воля человека еще продолжает действовать в нем, проявляясь в побуждениях и делах. Человек еще не вступил во всецелое исполнение воли Божьей, а исполняет ее лишь частично, в остальном же, осуществляя свою деятельность, исполняет волю свою. Целомудрие еще не достигнуто.
Как, привыкая к молитве словесной, ум прислушивается к словам и, постепенно погружаясь в молитву, обретает в ней навык, так и при молитве умной, когда она укореняется в уме, в ответ на мысленный труд начинает постепенно согреваться сердце. Иначе говоря, когда ум постоянно занят молитвой и человек всю свою жизнь направил к этому деланию, тогда внутренние чувства начинают настраиваться на молитву и погружаются в
... Читати далі »
